Папян Ара Артушевич
Папян Ара Артушевич | |
---|---|
Народився |
6 червня 1961 (62 роки) Єреван, Вірменська РСР, СРСР |
Країна |
Вірменія Канада |
Діяльність | історик, дипломат, адвокат |
Alma mater | Єреванський державний університет і Дипломатична академія МЗС РФ |
Знання мов | вірменська |
Сайт | modusvivendicenter.org |
Ара Артушевич Папян (вірм. Արա Արտուշի Պապյան, 6 червня 1961 року, Єреван) — вірменський юрист, дипломат, політолог та історик, колишній посол Вірменії в Канаді (2000—2006), очолює дослідницький центр Modus Vivendi[1].
Народився 6 червня 1961 року в Єревані, Вірменська РСР. Служив військовим перекладачем в обмеженому контингенті радянських військ в Афганістані. У 1988—1989 роках керував Спілкою ветеранів-вірмен Афганської війни.
- 1984 рік − з відзнакою закінчив факультет сходознавства ЄДУ за спеціальністю «іранистика».
- 1989 рік − закінчив аспірантуру кафедри Історії вірменського народу ЄДУ
- 1994 рік − з відзнакою закінчив Дипломатичну академію МЗС Росії.
- 1998 рік − закінчив Оборонний коледж НАТО в Римі.
- 1999 рік − закінчив курс «Громадської дипломатії» в Оксфорді.
- 1999—2000 − прес-секретар МЗС Вірменії, начальник департаменту зв'язків з громадськістю.
- 1997—1999 − начальник відділу МЗС Вірменії по співпраці в області безпеки
- 1995—1997 − перший секретар посольства Вірменії в Румунії, тимчасовий повірений у справах Республіки Вірменія.
- 1994—1995 − начальник відділу Ірану МЗС Вірменії.
- 1992—1993 − другий секретар посольства Вірменії в Ірані.
- 1992 — другий секретар відділу МЗС Вірменії США і Канади, потім Ірану.
- 1989—1991 − викладач у навчальному комплексі Мелконян на Кіпрі.
- 1981—1982 та 1984−1986 − військовий перекладач в Афганістані.
- 2000—2006 − Надзвичайний і повноважний посол Республіки Вірменія в Канаді.
Після закінчення дипломатичної служби розпочинає вивчення юридичних аспектів вірменського питання, в тому числі статус Нагірного Карабаху, Вільсонівську Вірменію та ін. Виступав з великою кількістю лекцій в ряді країн.
Займається питаннями прав національних меншин і у своїх інтерв'ю не раз підкреслював, що Вірменія повинна підтримувати народи Азербайджану, позбавлені своєї державності (талишів, лезгін і ін) в питанні створення такої.
Заснував і керує центр «Modus Vivendi».
Нагороджений 7 бойовими медалями і орденами.
- 2006 рік − нагороджений медаллю МЗС Канади «Corps Diplomatique».
- 2006 рік − нагороджений орденом Овнана Мандакуни Вірменської єпархії Канади.
- 2005 рік − Американським біографічним інститутом (ABI) визнаний «Людиною року».
- ↑ Papian, Ara (2009). Legal Bases for Armenian Claims (PDF). Yerevan: Modus Vivendi. с. 184. Архів оригіналу (PDF) за 19 квітня 2011. Процитовано 27 листопада 2017.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |